a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 #

letra de щоденник (dairy) - rizups

Loading...

я прокинувся від шороху й поскрипувань дерев
навколо була темрява, в лісі безперерв
доносилися голоси, точніше інтонації
не знаю, правда це, чи мої галюцинації

не пам’ятав чому я тут лежав непритомним
дотиком включив ліхтар в телефоні
посвітив навколо й побачив справа від мене
зошит сірого кольору, і надпис “щоденник”

я відкрив і почав читати дивні рядки
були химерні малюнки, і ніби мокрі сліди
це історія життя простої дівчини
та після слів написаних: “складнощі стають простішими”

не було там ні імені, ні вказаного віку
слова рвали папір, як рветься тиша від крику
і не було там сміху, лише сльози і плач
гори минулих поразок, і нестерпних невдач

без душі, без лиця, і без імені
її серце живе там де тіні всі
де загублені душі, скалічені
не знаходять притулку у вічності

постаті зникли у темряві
вони ані мертві, ані живі
розгорілось життя, наче вогнище
розійдися, пітьма, хочу жити ще!
все починалося з слів:
“за, що мені така кара! чому моє життя схоже на чужі кошмари?
я так стараюсь бути сильною, чому я досі тут?”
прочерки, і крапки, інтригований етюд

коли їй було 8, їх покинув тато
в однокімнатній квартирі, на мамину зарплату
ледве вистачало, щоб не вмерти голодною смертю
це існування в україні, будемо відверті

терпіла насміхання вчителів, і однолітків:
“ти невдаха, сирота! куди втікаєш? звідки?”
ковтала сльози, терпіла, прибігала додому
а там ридала, ревіла
два роки потому

у мами появився другий, це як легальний вітчим
вона дізналась про жорстокість, ну а це навічно
невдовзі мама захворіла, і мами не стало
коли читав я ці слова – душу вивертало

без душі, без лиця, і без імені
її серце живе там де тіні всі
де загублені душі, скалічені
не знаходять притулку у вічності
постаті зникли у темряві
вони ані мертві, ані живі
розгорілось життя, наче вогнище
розійдися, пітьма, хочу жити ще!

я продовжував читати, і так розділ за розділом
серце ранили слова, як пекучим пострілом
вона втікла із дому, від бидла і п’яних компаній
це як втікли від алігатора в суви піраній

де ночі – на вокзалі, знущання перехожих
благання милостині біля домівок божих
недоїдання, постійні болі, повсякдення
бажання закінчити давнопочатий щоденник

але її ніколи не сприймало людство
назва останнього розділу: “моє самогубство”
я здригнувся, пуста сторінка, її фото
і сліди від пальців, плями від болота

я придивився на фото, і підвівся на ноги
її очі від болю просили допомоги
раптом я злякався, до плеча доторкнулась рука
я різко обернувся – це стояла вона
(без душі, без лиця)
без душі, без лиця, і без імені
її серце живе там де тіні всі
де загублені душі, скалічені
не знаходять притулку у вічності

постаті зникли у темряві
вони ані мертві, ані живі
розгорілось життя, наче вогнище
розійдися, пітьма
(розійдися, пітьма!)

без душі, без лиця, і без імені
її серце живе там де тіні всі
де загублені душі, скалічені
не знаходять притулку у вічності

постаті зникли у темряві
вони ані мертві, ані живі
розгорілось життя, наче вогнище
розійдися, пітьма, хочу жити ще!
хочу жити ще! є! rizups!

- rizups

letras aleatórias

MAIS ACESSADOS

Loading...