a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 #

letra de озеро (lake) - лінія маннергейма (mannerheim line)

[текст пісні “озеро”]

[куплет 1]
всі пам’ятають те покинуте озеро
за містом, зовсім безлюдне по осені
тихе навесні, невагоме у червні
озеро, в якому тонули наречені!
всі пам’ятають ту зарізану дівчину
виловлену в озері – нічого незвичного
довге волосся, глибокі порізи
рани, мов стигми, загострені риси
збилась під нігтями кров її убивці
темне місто – печальні традиції
ангели смутку завжди напоготові
таких жінок убивають із любові!

[приспів]
і кожного разу, коли вони зустрічалися
коли сварилися і сперечалися
все перекочувалось і не закінчувалось
і кожного разу повітря засвічувалось
з очей виганяючи найменший сумнів
історія їхніх дивних стосунків
не мала продовження і жодного змісту
але варта того, щоби її розповісти!
[програш]

[куплет 2]
всі намагалися побачити невидиме
всі говорили, що вона була відьмою
всі вірили у духів та у вічне спасіння
жінки збивались на печальне голосіння
всі говорили, що вона була закохана
що пам’ять про неї кимось глибоко захована
з усіх її коханців не залишилось жодного
“хто її убив?” – питали один одного
“хто її любив, хто не міг її пробачити?”
“хто її убив на останньому побаченні?”
“хто озвався голосом у замкнутому просторі?”
“хто її сховав у цьому чортовому озері?”

[куплет 3]
бачити, як ти видихаєш повітря
далі сумніватись, далі не вірити
далі ненавидіти, далі мовчати
під вікнами твоїми залишаючись лежати
шкіра твоя, що ніколи не остудиться
я так і не звик до твоєї відсутності
я так і не вжився з твоєю неуважністю
з легкістю твоєю, жагою і несправжністю
співи твої, від яких робилось тепло
голос твій, що нагадував про пекло
спогади твої, що завжди лишались темними
дихання твоє, що робило з мене демона
серце твоє, поруйноване ножами
ліжко в якому ми разом лежали
страсті христові, що насправді ще бувають
з такої любові жінок і убивають!

[програш]

[бридж]
і кожного разу коли їх відспівували
відстрілювали і хором підспівували
ніби життя кримінальних ангелів
вичитували із церковних євангеліїв
переповідали їхню історію
темну, спотворену і нескорену
переписану, недоговорену
ними самими вкотре повторену!
[приспів]
і кожного разу, коли вони зустрічалися
коли сварилися і сперечалися
все перекочувалось і не закінчувалось
і кожного разу повітря засвічувалось
з очей виганяючи найменший сумнів
історія їхніх дивних стосунків
не мала продовження і жодного змісту
але варта того, щоби її розповісти!

- лінія маннергейма mannerheim line

letras aleatórias

MAIS ACESSADOS